Page 11 - 4484
P. 11

пластів  перфорацією.  Як  свідчить  модельні  дослідження
                            Д.Клотця,      втрати     продуктивності      пластів     будуть
                            мінімальними,     коли    довжина     перфораційного      каналу
                            перевищує  товщину  зони  кольматації  удвічі.  Промислові
                            оцінки  товщини  зони  кольматації  за  даними  промислової
                            геофізики  показали,  що  фактична  товщина  зони  кольматації
                            змінюється від 1 до 10 см і становить в середньому 3-4 см, що
                            в сумі з товщиною цементного кільця значно менше довжини
                            перфораційного  каналу.  Щоб  прискорити  кольматацію  та
                            зробити її зону непроникною для фільтрату промивної рідини,
                            в неї вводять кольматуючі домішки, наприклад, регенеровану
                            гуму  з  розмірами  глобул  від  сотих  часток  до  4  мкм.
                            Коагулюючи  в  порах  пласта,  дисперсія  утворює  непроникну
                            масу,  яка  повністю  їх  закупорює.  Отриманий  за  допомогою
                            дисперсії  кольматаційний  шар  являє  собою  щільну  гумову
                            перетинку,  яка  утворена  зкоагульованими  в  агрегати  і  за
                            рахунок  цього  заклиненими  в  порах  глобулами  гуми.  Така
                            перетинка  здатна  не  лише  витримувати  великі  перепади
                            тисків,  але  й  їх  значні  коливання,  які  виникають  під  час
                            буріння  та  проведення  у  свердловині  деяких  технологічних
                            операцій.
                                  Необхідно  знати  розмір  зони  проникнення  в  пласт
                            фільтрату  промивної  рідини,  оскільки  від  нього  залежить
                            оцінка  результатів  геофізичних  досліджень,  вибір  методів
                            вторинного розкриття продуктивного горизонту після спуску
                            експлуатаційної колони та її цементування.
                                  Аміян В.А.та Васильєва Н.В. довели, що проникнення в
                            навколосвердловинну зону фільтрату бурового розчину лише
                            на  декілька  сантиметрів  при  подальшій  розробці  родовищ  з
                            підтримкою пластового тиску, спричинює зниження охоплен-
                            ня пласта заводненням по товщині на 30-40%.
                                  Погіршення  фільтраційних  властивостей  порід  (ФВП)
                            під дією фільтрату промивної рідини пояснюється, по-перше,
                            зменшенням  фазової  проникності  і,  по-друге,  виявом
                            поверхневих  взаємодій  між  дрібнодисперсними  складовими
                            цементу  породи  та  фільтратом.  Утворена  при  цьому  штучна
                            неоднорідність  пласта  знижує  середню  швидкість  фільтрації
                            рідини  у всьому пласті. Вахітов Г.Г.зазначає, що в реальних
                            умовах      розчленованого      та     неоднорідного      пласта
                            неконтрольовані      зміни    нафтогазопроникності      навколо-


                                                           10
   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16