Page 19 - 4484
P. 19

свердловини  заповнюють  водою,  що  додатково  погіршує
                            проникність      навколосвердловинної        зони.     Зниження
                            температури  в  присвердловинній  зоні  сприяє  випаданню
                            смолоасфальтенових відкладів, що теж зменшує проникність.
                                  У  тріщинних  колекторах  зона  проникнення  може
                            поширюватися від декількох до десятків метрів, а на берегах
                            тріщин  утворюється  своя  зона  кольматації,  яка  теж
                            переходить  у  промиту  зону.У  цьому  випадку  пласт,
                            порушений  системою  тріщин,  в  навколосвердловинній  своїй
                            частині  виявляється  заповненим  промивною  рідиною  і  її
                            фільтратом.  Якщо  врахувати,  що  під  час  спорудження
                            свердловини  порода  на  її  стінках  деформується  під  дією
                            концентрації  напружень,  тому  під  час  освоєнні  свердловини
                            можливе змикання тріщин, то викликати наступний приплив
                            пластових рідин або газу стає надзвичайно складно. Відомо з
                            практики, що іноді точно визначені нафтові горизонти через
                            змикання  тріщин  або  зовсім  не  дають  припливу,  або  через
                            тріщини пропускається в свердловину дуже мало рідини.
                                  Дослідження  структури  порового  простору  порід-
                            колекторів Леляківського і Гнідинцівського родовищ, а також
                            вивчення     характеру    закупорки     моделей       пористого
                            середовища  глиняними  частинками  промивної  рідини  дають
                            змогу  стверджувати,  що  погіршення  якості  розкриття
                            аналізованих  пластів  зумовлено  проникненням  в  них
                            дисперсної  фази  промивної  рідини.  Це  пояснюється
                            геометрією  порового  простору  порід,  а  значить  і  їх
                            фільтраційними  властивостями.  Наприклад,  при  проникності
                                                      2
                            порід,  меншій  0,1  мкм ,  через  незначні  розміри  порових
                            каналів  глиняні  частинки  бурового  розчину  закупорюють
                            пори  пласта-колектора  в  навколосвердловинній  зоні  і
                            перешкоджають  проникненню  в  пласт  великої  кількості
                            фільтрату. Самі ж частинки в пласт практично не проникають,
                            тобто їх роль зводиться лише до утворення глиняної кірки.
                                  Зі  збільшенням  проникності,  а  отже  і  ефективного
                            розміру  пор,  кількість  фільтрату,  що  проникає  в  пласт,
                            збільшується.  Останнє  підтверджується  даними  бічного
                            каротажного  зондування,  за  допомогою  якого  оцінюється
                            розмір  зони  проникнення.  З  нього  випливає,  що  зі
                                                                                            2
                            збільшенням  проникності  від  0,035-0,05  до  0,1-0,17  мкм
                            діаметр зони проникнення збільшується, а з збільшенням про-
                                                           18
   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24