Page 17 - 4484
P. 17

внаслідок поверхневих взаємодій і дії розклинуюючого тиску
                            істотно знижується міцність зчеплення цементуючих частинок
                            із скелетом породи. Це, в свою чергу, впливає на  утворення
                            ущільненої та дилатантної зон.
                                  Ступінь  пошкодження  пластів  при  їх  розкритті
                            перфорацією      значно    збільшується,    якщо     перфорацію
                            проводять  в  середовищі  промивної  рідини  при  репресії  на
                            пласт.  Результати  промислових  досліджень  свідчать,  що
                            проникність  при  цьому  може  додатково  зменшитися  на  20-
                            30%,  аж  до  повного  закупорення,  залежно  від  типів
                            промивних розчинів і значень депресій.
                                  При  освоєнні  свердловин  в  процесі  виклику  припливу
                            відбувається зворотне витіснення фільтрату промивної рідини
                            нафтою  з  продуктивного  пласта.  Відомо,  що  в  зоні
                            проникнення фільтрату може відбутися додаткове зменшення
                            проникності  внаслідок  защемлення  частини  рухомого
                            фільтрату.  При  цьому  ефекти  защемлення  залежать  як  від
                            стану  зони  проникнення  на  початок  освоєння,  так  і  від
                            технологічних умов останнього. Умалопроникних колекторах
                            при освоєнні відбувається прорив нафти по найбільш крупних
                            порах  і  тріщинах  і  защемлення  частини  фільтрату  в  зоні
                            проникнення.  У  високопроникних  пластах  крупні  порові
                            канали  ще  на  стадії  розкриття  блокують  тверді  частинки  і
                            зони  защемленої  нафти.  При  зворотному  витісненні  прорив
                            нафти  по  дрібних  і  середніх  порах  зумовлює  блокування
                            фільтрату  в  крупних  порах  та  істотно  знижує  проникність  у
                            зоні проникнення.
                                  Існують  оптимальні  умови  освоєння  свердловин,  які
                            забезпечують  високий  ступінь  витіснення  фільтрату  під  час
                            освоєння.  Однак  за  існуючих  технологій  ці  умови  не
                            реалізуються.  При  освоєнні  в  навколосвердловинній  області
                            защемлюються значні обсяги рухомого фільтрату, який потім
                            довго     виноситься     рухомим      багатофазним      потоком.
                            Промислові спостереження свідчать, що вилучення фільтрату
                            із   привибійної      зони    для    карбонатних      колекторів
                            продовжується 2-3 роки, для теригенних – 5–6 років. За цей
                            час продуктивність свердловин зростає у 2-3 рази. Залежність
                            відновлення продуктивності свердловини після її освоєння від
                            часу експлуатації зображена на рис. 1.3.
                                  Період стабілізації залежить як від властивостей пласта,
                                                           16
   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22