Page 30 - 4462

ізолятори поділяються на тарільчасті (ізоляційна частина у формі
тарілки), стрижневі (ізоляційна частина у вигляді стрижня або
циліндра) і штирьові (ізолятор має металевий штир, який несе
основне механічне навантаження). За місцем встановлення
розрізняють лінійні ізолятори, які використовуються для підвіски
проводів ліній електропередач, і станційні ізолятори, які
використовуються на електростанціях, підстанціях. Одні й ті ж типи
ізоляторів, наприклад, підвісні тарільчасті, можуть бути і лінійними,
і станційними.
Опорні ізолятори, в свою чергу, діляться на стрижневі, штирьові
та лінійні штирьові, а підвісні – на ізолятори тарільчастого типу і
стрижневі.
Маркування ізоляторів розшифровують таким чином,
наприклад: ОФ-35-375 - опорний, фарфоровий на 35 кВ з механічною
міцністю 3,75 кН; ОНС-35-2000 - опорний, зовнішньої установки,
стрижневий на 35 кВ з мінімальною руйнівною силою 2000 даН;
ПС-16Б - підвісний, скляний, гарантована електромеханічна
міцність 160 кН, індекс Б означає вид конструктивного виконання
ізолятора; ПНШ-35/3000-2000 означає прохідний, зовнішньої
установки, шинний на напругу 35 кВ і номінальний струм 3 кА з
механічною міцністю 20 кН.
Напруга перекриття прохідних ізоляторів істотно менша
напруги перекриття опорних ізоляторів за однакової довжини
шляху перекриття.
Напруга, прикладена до гірлянди ізоляторів, розподіляється
нерівномірно, і на різні ізолятори припадають різні частки напруг,
що знижує напругу початку корони і напругу перекриття гірлянди. У
найбільш несприятливій ситуації перебуває ізолятор, найближчий
до проводу (на ньому найбільша напруга). Основною причиною
неоднакових напруг на ізоляторах є наявність паразитних ємностей
металевих частин ізоляторів щодо до землі. У гірлянді розрізняють
три види ємностей: власні ємності ізоляторів C0 , ємності металевих
частин щодо до землі C1 і ємності щодо до провода C2.

29