Page 28 - 4462
P. 28

пробиття  ізолятора  на  частоті  50  Гц.  Останню  характеристику  рідко
         застосовують, оскільки пробиття викликає незворотний дефект ізолятора.
               Приведення    сухорозрядних    і   мокророзрядних    напруг   до
         нормальних атмосферних умов проводять за формулою:
                         U      U   K /  K   K
                            p. o   p        p   t
               де Uро – розрядна напруга за нормальних атмосферних умова;
         Uр– розрядна напруга, виміряна в умовах випробовування; Ку, Кр, Кt –
         поправочні  коефіцієнти,  які  враховують  відповідно  абсолютну
         вологість, тиск і температуру повітря.
               До геометричних параметрів відносяться наступні:
               -  будівельна  висота    Н c,  тобто  габарит,  який  ізолятор  займає  в
         конструкції після його встановлення;
               - найбільший діаметр ізолятора D;
               - довжина шляху витоку по поверхні ізолятора l в;
               -    найкоротша  відстань  між  електродами  по  повітрю  l c
         (сухорозрядна відстань);
               -  мокророрядна  відстань  l м,  що  визначається  у  припущенні,  що
         частина поверхні ізолятора стала провідною через змочування дощем, що
                           
         падає під кутом 45  до вертикалі.
               В    умовах    експлуатації    поверхні    ізоляторів    завжди
         забруднюються. Як правило, сухі забруднення мають високий опір і
         не  впливають  на  розподіл  напруги  по  поверхні  ізолятора,  не
         знижують  помітно  його  розрядної  напруги.  Зволоження  шару
         забруднення  слабким  дощем  або  росою  приводить  до  зменшення
         опору  шару  забруднення,  зміни  розподілу  напруги  по  поверхні
         ізолятора і у результаті - до зниження його розрядної напруги.
               Розрядні  напруги  ізоляторів    будуть  тим  вищі,  чим  менший
         струм витоку:
                                                 U
                                          I        ,
                                           вит
                                                R
                                                 вит
               де: І вит — струм витоку по ізолятору; Rвит— опір витоку по
         поверхні ізолятора.
                                          27
   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33