Page 27 - 4460

видання, що головною метою проголошує не пропаганду і
агітацію, а правдиве інформування громадян про факти дійсності
і на підставі цього формування громадської думки.
Громадська думка являє собою стан масової свідомості, що

містить у собі відношення (приховані чи відкриті) людей до
фактів, явищ, подій, процесів, героїв та персонажів даного часу,
тобто до всього того, що складає поточну історію.

Громадська думка має такі атрибутивні ознаки:
1) об'єктом громадської думки є лише ті події і явища
дійсності, що викликають суспільний інтерес і відзначаються
соціальною значимістю й актуальністю;

2) проблеми, з яких висловлюється громадська думка,
передбачають можливість плюралістичного підходу, розбіжності
в оцінках, тобто містять в собі більший чи менший ефект

дискусійності;
3) громадська думка функціонує практично в усіх сферах
життєдіяльності суспільства;

4) зміст суджень громадської думки визначається державно-
політичною системою, соціальними умовами, у яких їй
доводиться діяти, передусім обсягом і широтою інформації, що

рухається різноманітними комунікаційними каналами, відкрита і
доступна усім і кожному;
5) громадська думка складається й функціонує як у межах
суспільства в цілому, так і в межах існуючих у ньому (групових

чи масових) спільнот: соціальних, регіональних, професійних,
політичних, культурних та ін.;
6) у межах кожної спільноти носієм громадської думки

може бути як спільнота в цілому, так і її складові частини,
залежно від змісту суджень; громадська думка може бути
моністичною (одностайною) і плюралістичною (множинною,
розмаїтою);

7) джерелами громадської думки є різноманітні форми
суспільного досвіду, передусім матеріали органів масової
інформації, повідомлення з найближчого соціального оточення

людей, а також наукові знання, офіційна інформація, відомості,
що їх людина дістає в закладах освіти й культури;

27