Page 14 - 4454

елемента і фаціальною характеристикою породи та ін..
Гамма-промені при радіоактивному розпаді мають
дискретний спектр енергії, який являється ознакою самого
радіоактивного ядра. За спектром енергії можна встановити
склад і концентрацію радіоактивного ізотопу. На енергетичному
спектрі гамма-кванти природнього гамма-випромінювання
осадових порід характерними значеннями радіоактивності І 
відрізняють: радій в енергетичних інтервалах 0,6; 1,8 МеВ;
торій – 0,9; 1,6; 2,62 МеВ; калій – 1,46 МеВ.
Для оцінки вмісту в породах радію, торію і калію необхідні
результати вимірів І  порід в трьох визначених енергетичних
діапазонах. Енергетичні інтервали спектра гамма-
випромінювання вибирають таким чином, щоб на кожному із
них переважало гамма-випромінювання енергії одного із
виділених елементів.
Зареєстрована інтенсивність гамма-випромінювання
І (п+ф)j складається з випромінювання від породи І пj та фону I фj:

I  I  I . (2.1)
(п ф ) j пj фj

У будь-якому енергетичному інтервалі спектру являється
сумою інтенсивності випромінювання окремих радіоактивних
елементів у даному інтервалі енергії:

n
пj 
I  а  С , (2.2)
i
ij
i, j1

де а і,j- спектральний коефіцієнт, який дорівнює інтенсивності
гамма-випромінювання, що зареєстрована в j-му інтервалі
енергій від одиничної концентрації і-го радіоактивного
елемента; С і - концентрація i - того радіоактивного елементу у
взірці породи.
Ідентифікацію радіоактивних елементів здійснюють по
енергіях піків зареєстрованого спектру гамма-випромінювання,
а градуювання енергетичної шкали спектрометра здійснюють
60 
по енергії декількох еталонних випромінювань: Со (Е =1,4 і
65 
1,32 МеВ), Zn (Е =1,12 МеВ), U(Ra) (Е=0,607 МеВ),
40 

К (Е =1,46 МеВ), Th (Е =2,62 МеВ).
Для кількісної оцінки вмісту різних радіоактивних
14