Page 68 - 4433

- тара з ізоляційною стрічкою повинна бути захищена від
атмосферних опадів;
- складання рулонів ізоляційної стрічки повинно бути в
штабелях висотою не більше ніж 3 яруси.
Ремонт заводського ізоляційного покриття проводять на
трубозварювальній базі (після зварювання у дво- або
трьохтрубні секції), або в трасових умовах після зварювання
трубопроводу в нитку. Покриття, що відшарувалося від металу,
у зоні дефекту видаляють, а краї покриття зачищають
шліфувальною машинкою з круглою металевою щіткою.
Поверхню металу на ділянці дефекту очищають від іржі, пилу і
вологи.
За температури навколишнього повітря не нижще плюс
о
5 С очищену поверхню металу і краї неушкодженої ізоляції
висушують і рівномірно нагрівають газовим пальником до
о
температури від плюс 30 до плюс 40 С.
Ремонту підлягають усі пошкодження ізоляційного
покриття, що є на трубі. Дефекти ізоляційного покриття
усувають методом розгладженням їх гарячим шпателем по
розм'якшеному покритті. Для ремонту ізоляційного покриття
застосовують стрічковий матеріал «Герлен-Д», що
виготовлений за ТУ 400-1-165-79.
На очищену і підігріту поверхню металу наносять стрічку
«Герлен-Д», з нахльостом на заводське покриття не менше
10 см. Валиком необхідно забезпечити повне прилипання
стрічки «Герлен-Д» до металу труби і заводського покриття.
Потім по цій стрічці й основному покритті з нахльостом не
менше 20 см наносять шар ґрунтовки ГТ-832 або ГТ-760ИН. По
ґрунтовці приклеюють спочатку одну латку з нахльостом на
основне покриття не менше 15 см, а на неї (теж по ґрунтованому
шарі) – другу з липкої полімерної стрічки типу «Поликен» або
«Нитто», забезпечивши суцільне приклеювання латок одна до
другої з на хльостом на заводське покриття).
Ремонт ізоляційного покриття допускається також
шпаклівками на основі епоксидних смол ЭД-16; ЭД-20; ЭД-22
(ДСТ 10587-84) чи ЭП-00-10 (ДСТ 10277-76), ЭП-00-20
(ТУ 6-10-1398-73).
Загалом ремонт стиків ізоляційного покриття виконують
у послідовності:

66