Page 67 - 4433

Кінці, що стикуються, розгладжуються і притискають,
утримуючи їх до моменту перенахльосту з наступним витком
стрічки при обертанні колеса ізоляційної машини.
Суцільність ізоляційного покриття перевіряють
дефектоскопом переміщуючи його по трубі з швидкістю 0,3 м/с.
Липку полімерну стрічку зберігають у закритих
о
складських приміщеннях за температурі від мінус 20 С до плюс
о
30 С.
Ізоляція з’єднувальних деталей трубопроводу.
Сполучні деталі і трубні вузли варто захищати від корозії при
їхньому виготовленні в заводських умовах, застосовуючи
алюмінієві покриття, які наносяться газотермічним способом, і
покриття з епоксидно-кам'яновугільної емалі ЭП-5116 чи з
епоксидної шпаклівки ЭП-00-10. Наносити покриття необхідно
тільки на добре очищені від іржі й окалини поверхні. Крім того,
поверхня, що ізолюється повинна бути знежирена. При монтажі
з`єднувальних деталей і трубних вузлів на трубопроводі
необхідно усунути всі ушкодження захисного покриття, а по
металічному покриттю при заглибленні деталей у ґрунт нанести
ізоляційне покриття.
Як ізоляційне покриття, яке наносять у трасових умовах,
рекомендовано наносити полімерні липкі стрічки в два шари:
- за температури продукту, що транспортується, до плюс
о
35 С ізоляційне покриття на основі полівінілхлориду;
- за температури продукту, що транспортується, до плюс
о
45 С ізоляційне покриття на основі бітумно-резинових мастик
або за допомогою тиоколо-кам´яновугільним герметиком
51-УТ-38 модифікації «Т» (ТУ 12-812-72) з обгорткою
спеціальною гумовою стрічкою (ТУ 38-30544-71).
- за температури продукту, що транспортується, до плюс
о
60 С ізоляційне покриття на основі поліетилену;
- за температури продукту, що транспортується, до плюс
о
120 С ізоляційне покриття на основі кремнієвих органічних
канчуків.
Ремонт пошкодженого ізоляційного покриття та
вимоги до проведення робіт. Дефекти ізоляційного покриття
виправляються зразу після їх знаходження.
При транспортуванні і зберіганні полімерної стрічки
необхідно виконувати такі вимоги [5]:

65