Page 24 - 4430

шаром пластиліну завтовшки в кілька міліметрів. Такий
термометр довше сприймає температуру навколишнього
середовища (більш «лінивий») і його слід витримувати на
глибині замірювання кілька хвилин (тривалість встановлюють
дослідним шляхом), а й довше утримує визначену
температуру і не встигає змінити її показ під час підйому його
на поверхню. Для замірювань температури на глибинах понад
1 м використовують шпагат з поділками на метри й
сантиметри. До нижнього кінця прив’язують термометр і
баласт. Попередньо глибину водойми промірюють у місці, де
визначатимуть температуру. Глибинні вимірювання
температури виконують з містка або човна, причому слід
суворо дотримуватися правил безпечної поведінки на воді.
Температурні вимірювання проводять одночасно з іншими
дослідженнями (відбором проб води, визначенням її
прозорості тощо).
Вимірювати температуру води в річці бажано поблизу
місця скидання у водойму води з підприємства. У цьому разі
замірювання виконують вище й нижче від місця скидання.
Складають два температурних профілі річки і порівнюють їх
між собою.
6.2. Визначення швидкості течії річки чи струмка
Швидкість течії впливає на процеси самоочищення вод,
їх насиченість киснем, температуру.
Обладнання та матеріали: секундомір, легка стрічка
відомої довжини (10-20 м), легкий плавучий предмет,
наприклад надувний м’яч чи поплавок, закріплений на довгій
стрічці.
Виходять на середину струмка (якщо він неглибокий)
або закидають поплавок на стрічці. Тримаючи в одній руці
кінець стрічки, другий її кінець з прив’язаним до нього
плавучим предметом опускають у воду, одночасно
натиснувши кнопку секундоміра. Коли стрічка натягнеться,
зупиняють секундомір. Під час замірювання рука, що тримає
вільний кінець стрічки, має бути якомога ближче до поверхні
води.
Якщо відомі час і довжина стрічки, легко визначити
швидкість течії (в метрах на секунду). Повторюють процедуру
24