Page 7 - 4423
P. 7
Аспіранти і здобувачі повинні знати основні етапи
розвитку філософської думки, теорію й методологію
філософії, уміти критично аналізувати новітні філософські
школи та напрямки філософських поглядів і соціальних
учень. Вивчаючи рекомендовану літературу, необхідно
глибоко осмислити актуальність і методологічне значення
певних настанов філософської науки щодо вибраної наукової
спеціальності.
Особливу увагу слід приділити вивченню проблем
методології науки. Це дасть можливість майбутнім
дослідникам вправно застосовувати філософську і наукову
методологію, її принципи в теоретичному осмисленні і
розв’язанні різноманітних проблем. Дослідник, що пізнає
«механізм» дії законів, відкриває шлях осягнення істини,
використовуючи при цьому інструментарій гносеологічного
порядку. Категоріальний апарат, принципи, що спираються
на закони і закономірності, які діють у певній галузі пізнання,
становлять вихідний базис для широкого бачення шляху
дослідження.
Самостійна робота аспірантів і здобувачів наукового
ступеня передбачає:
цілеспрямованість і свідому активність під час
пошуків найбільш раціональних та ефективних
способів і форм навчання;
систематичність і послідовність під час роботи
(нехтування цими принципами призводить до
порушення логічної послідовності філософського
знання, наслідком буде уривчастий та незв'язний
характер знань, що ускладнює засвоєння матеріалу);
забезпечення раціональної організації умов для
самостійної роботи (точне планування часу,
наявність необхідних навчальних посібників та ін.).
Лекційний курс для аспірантів і здобувачів не
претендує на системний виклад усіх основних проблем
філософії, оскільки вони вивчались у вищій школі, і цей
матеріал можна знайти в навчальній та довідковій літературі.
5