Page 54 - 4423

поринути у мрії; д) однозначної відповіді немає.
53. Твердження «Духовне – притаманна всьому
сутньому енергія, яка витворює речі й завдяки якій світ
є хаотичним початком вічного самооновлення», -
відноситься до філософської парадигми: а) доби
Просвітництва; б) доби Середньовіччя; в) доби
Відродження; г) доби Античності; д) ХХ століття.
54. Твердження «Духовне – свідомість як потік
переживань людиною свого буття в світі, він
складається із суб’єктивних і психічних вражень, які
людина хибно вважає об’єктивними характеристиками
самої дійсності», - стосується філософської парадигми:
а) філософської антропології; б) екзистенційної
онтології; в) інструментальної гносеології;
г) психоаналітичної епістемології; д) діалектичного
матеріалізму.
55. Пізнання як людська здатність: а) не має
суттєвого відношення до найперших потреб людини;
б) виявляє такі фундаментальні особливості людини як її
розумність, творче ставлення до дійсності; в) вказує на
те, що людина постає агентом світового інформаційного
процесу; г) постає певним зрізом або проекцією
суб’єкта; д) один з основних аргументів агностицизму.
56. Технічна творчість: а) творення соціальних
цінностей; б) творення естетичних цінностей;
в) пристосування, раціоналізація, винахідництво;
г) творення основних соціальних відносин; д) особлива
форма технічнісних знань.
57. Такі форми наукового пізнання як «факт,
гіпотеза, проблема, концепція», - застосування на рівні
наукового пізнання: а) теоретико-емпіричному;
б) абстрактно-понятійному; в) емпіричному; г) логіко-
гносеологічному; д) теоретичному.
58. Провідний критерій наукового знання:
а) парадоксальність; б) новизна; в) фундаментальність;
г) можливість емпіричної перевірки; д) інформація та

52