Page 38 - 4421

З розбірних з'єднань найбільшого поширення набули різьбові з'єднання,
що реалізуються гвинтами, болтами, шпильками, гайками.
У різьбових з'єднаннях використовується метрична і дюймова різь різних
профілів залежно від технологічних завдань з'єднання. Різьба, утворена на
циліндричній/конічній поверхні, називається циліндричною/конічною.
Залежно від призначення різьби і різьбові з'єднання поділяють на три
групи:
- кріпильні;
- кріпильно–ущільнювальні;
- спеціальні.
Контур перерізу різьби в площині, яка проходить через її вісь (вісь
гвинта), називається профілем різьби. Розрізняють п’ять основних профілів
різьби:
- трикутна;
- упорна;
- трапецеєвидна;
- прямокутна;
- кругла.
Якщо на видимій частині циліндра (конуса) гвинтова поверхня
піднімається зліва направо, то різьбу називають правою, а якщо справа наліво,
то лівою.
Залежно від кількості витків, які виходять з основи циліндра, різьби
бувають:
- однозахідні;
- двозахідні;
- багатозахідні.
Різьбові з'єднання за видом з'єднувальних деталей поділяються на:
- болтове з'єднання;
- гвинтове з'єднання;
- шпилькове з'єднання.
До переваг різьбових з'єднань відносять:
- технологічність;
- взаємозамінність;
- універсальність;
- надійність;
- масовість.
До недоліків різьбових з'єднань слід віднести:
- самовідгвинчування при перемінних навантаженнях, що вимагає
застосування спеціальних засобів стопоріння;
- отвори під кріпильні деталі як різьбові так і гладкі викликають
концентрацію напружень у матеріалі скріплюваних деталей:
- для ущільнення (герметизації) з'єднання необхідно використовувати
додаткові технічні рішення.
5.2.1 Розрахунок болтового з'єднання, навантаженого разтягуючою
силою. Якщо болт навантажений тільки зовнішньою силою, що розтягує, (без

37