Page 245 - 4420
P. 245

Амплітуду  іншого  вхідного  сигналу  X 1m  слід  підтримувати
                            постійною.

                                   Чутливість ФЧВ

                                                               i 
                                                         S         CG 0 X 1m  sin         (9.5)
                                                              


                            залежить  від  КФЗ;  вона  максимальна  при  φ=90˚  і
                            наближається  до  нуля  при  φ=0  і  φ=180˚,  тому  такий  ФЧВ
                            зазвичай використовують в діапазоні 30˚<φ<150˚.
                                   Основними      джерелами      похибок     фазометрів     з
                            ключовими  ФЧВ  є  зміна  параметрів  кола  під  впливом
                            дестабілізуючих  факторів,  непостійність  амплітуди  вхідного
                            сигналу, похибка відлікового пристрою, похибка градуювання
                            і відхилення нуля.



                                   9.2.3   Вимірювання        кута    фазового     зсуву    з
                            перетворенням його на код
                                   Ці  методи  засновано  на  перетворенні  КФЗ  в  інтервал
                            часу  і  заповненні  отриманого  інтервалу  часу  імпульсами
                            відомої  частоти.  Фазометри,  побудовані  на  цьому  методі,
                            містять  перетворювач  КФЗ  на  інтервал  часу  (перетворювач
                            фаза-час - ПФЧ) і автоматичний пристрій перерахунку  числа
                            імпульсів  в  значення  КФЗ.  ПФЧ  ділять  на  тригерні  і
                            перетворювачі  з  перекриттям.  Обидва  типи  можуть  бути
                            виконані  як  по  однопівперіодній,  так  і  по  двохпівперіодній
                            схемах.
                                   В найпростішому однопівперіодному пристрої (рис. 9.3)
                            досліджувані напруги u 1 і u 2 подаються на входи формувачів
                            Ф1 та Ф2, які при переході напруги від від’ємної до додатної
                            формують імпульси u’ 1 і u’ 2, що надходять на вхід тригера Т.

















                                                         - 244 -
   240   241   242   243   244   245   246   247   248   249   250