Page 76 - 442

перебування там електрона. Електрон ніби „розмазаний ”
навколо ядра по сфері, віддаленій від ядра на певну відстань.
Одну з можливих форм електронної хмари атома можна
зобразити так (рис. 5.1):

Рисунок 5.1 - Електронна хмара з нерівномірною густиною

Максимальна електронна густина відповідає
найбільшій ймовірності перебування електрона. Очевидно
чим міцніший зв’язок електрона з ядром, тим електронна
хмара менша за розміром і компактніша за розподілом заряду.
Простір навколо ядра, в якому найімовірніше
перебування електрона, називається атомною орбіталлю.
Поняття атомної орбіталі можна розглядати, як
математичне поняття. Його можна уявляти собі як поверхню з
максимальною електронною імовірністю. Ця поверхня може
бути сферою – такі орбіталі відповідають s-підрівню і
називаються s-орбіталлю. Що стосується р-орбіталей, то ця
поверхня має форму гантелі, d- i f-орбіталі – складнішої
форми.
Під „формою орбіталі” треба розуміти таку просторову
геометричну модель, в межах якої перебування електрона
найімовірніше. Форми граничних поверхонь s-, p- i
d-орбіталей можна зобразити наступним чином (рис. 5.2):