Page 56 - 4419

одного іона - іона гідроксонію, до кислотності, вираженій у
концентраціях або активностях іншого іона – ліонія.
При оцінюванні рН розчинів в межах одного розчинника
слід враховувати протяжність шкали рН: у воді вся шкала рН
рівна 14,0, в етиловому спирті - 19,3; в мурашиній кислоті -
6,1 і т. ін. (рис.4.1)
У наш час єдиною речовиною, за допомогою якої може
бути здійснено стандартизацію рН у неводних розчинах, є
хлористий водень, оскільки для нього є дані про коефіцієнти
активності в більшості розчинниках і в їх сумішах з водою. Як
електрод порівняння при вимірюваннях у неводних розчинах
може бути використаний хлористо-срібний електрод у розчині
НCl, котрий придатний для вимірювання в низці чистих
неводних розчинників і їх сумішах з водою.
Виміряна по відношенню до стандарту в даному
розчиннику рН не є абсолютною мірою кислотності неводного
розчину й може бути використана для характеристики
кислотності тільки в межах даного розчинника. Це слідує з
того, що початок шкали кислотності р аН р =0 не відповідає
рівності абсолютних активностей іонів водню у всіх
розчинниках. Величини р аН нейтральних розчинів у різних
розчинниках не співпадають один з одним, оскільки
протяжність шкал, що залежить від іонного добутку
розчинника, різна. У верхній частині рис. 5.1 як приклад
наведено шкали рН р у воді й деяких неводних середовищах. У
воді шкала рН змінюється від 0 до 14; нейтральним розчином
називають розчин з рН = 7. Якщо розчин має рН=0, це розчин
+
кислоти з активністю іонів Н , рівного одиниці; якщо розчин
--
має рН = 14, це розчин луги з активністю іонів ОН , рівного
одиниці, але це не означає, що не може бути розчинів у воді з
рН менше нуля і більше 14.
Розчин, у котрого рН =15, означає розчин луги з
активністю, рівного 10, розчини з рН = -1 є розчинами
кислоти з активністю, рівного 10.

55