Page 95 - 4417

3 МЕХАНІКА ҐРУНТІВ

Механіка ґрунтів вивчає фізичні і механічні властивості
ґрунтів, методи розрахунку напруженого стану та деформацій
основ, оцінювання до стійкості ґрунтових масивів, тиск ґрунту
на споруди.
Ґрунтом називають будь-які гірські породи, як рихлі, так
і монолітні, які залягають у межах зони вивітрювання (вклю-
чаючи шар землі) та використовуються при будівництві у яко-
сті основи споруди, середовища, в якому споруда зводиться,
або матеріалу для споруди. У такому трактуванні поняття
ґрунт у повній мірі відповідає умовам трубопровідного будів-
ництва як лінійної споруди.
Гірською породою називають закономірно побудовану
сукупність мінералів, яка характеризується складом, структу-
рою і текстурою.
Під складом мають на увазі перелік мінералів, що скла-
дають породу. Структура - це розмір, форма і кількісне
співвідношення частинок, які складають гірську породу. Тек-
стура - просторове розташування елементів ґрунту, що визна-
чає його будову.
Всі ґрунти поділяються на природні - магматичні, оса-
дові, метаморфічні - і штучні - ущільнені, закріплені в при-
родному стані, насипні і намивні.
3.1 Склад і будова ґрунтів

Природними ґрунтами в інженерній геології називаються
пухкі гірські породи кори вивітрювання літосфери. Від маси-
вних гірських порід природні ґрунти відрізняються роздроб-
леністю. Ґрунти складаються з окремих частинок, зв'язки між
якими або взагалі відсутні, або ж їх міцність у багато разів
нижча за міцність самих частинок. Така будова ґрунтів визна-
чає їх пористість. Це означає, що об'єм, зайнятий грунтом, не
весь заповнений частинками, між ними залишається вільний
простір, заповнений газами і рідиною.
Від пористості ґрунтів залежать їх властивості: під нава-
нтаженням вона зменшується, що визначає стисливість ґрун-
тів; водопроникність зумовлює фільтраційні властивості ґрун-
тів; тертя між частинками в процесі деформування відбуваєть-

96