Page 160 - 4417
P. 160

фундаменти” була написана в 1869 році Карловічевим, в якій
           було  наведено  всі  відомі  положення.  Багато зроблено  в  роз-
           витку науки про основи і фундаменти після Жовтневої рево-
           люції: у 1929 році був утворений сектор основ і фундаментів,
           який був перетворений в інститут основ і фундаментів.
                Фундаменти бувають: стовпчастими, стрічковими і плит-
           ними.
                Стовпчасті фундаменти є найбільш поширеними і деше-
           вими. Особливо ефективні стовпчасті  фундаменти в пучини-
           стих  грунтах  при  їх  глибокому  промерзанні.  Разом  з  тим  у
           стовпчастих  фундаментів  є  особливості,  заважають  у  ряді
           випадків  їх  успішному  застосуванню.  Так,  в  горизонтально
           рухливих ґрунтах недостатня їх стійкість до перекидання і для
           погашення  бічного  зрушення  потрібний  пристрій  жорсткого
           залізобетонного ростверку. Обмежено їх застосування на сла-
           бонесущих  ґрунтах  при  будівництві  будинків  з  важкими
           стінами. Крім того, при стовпчастих фундаментах виникають
           складнощі з побудовою цоколя: якщо при стрічкових фунда-
           ментах цоколь утворюється як би сам собою, будучи їх про-
           довженням, то при стовпчастих заповнення простору між сто-
           впами, стіною і землею - складна і трудомістка справа.
                Стовпчасті фундаменти підводять під будинки з легкими
           стінами (дерев'яні рубані, каркасні, щитові). Цей тип фунда-
           ментів  по  витраті  матеріалів  і  трудовитрат  в  1,5-2  рази  еко-
           номічніше стрічкових. Стовпи зводяться у всіх кутах, місцях
           перетину  стін,  під  простінками,  під  опорами  важко наванта-
           жених  прогонів  і  інших  точках  зосередження  навантажень.
           Відстань між стовпами приймається 1,2-2,5 м. По верху стов-
           пів повинні бути укладені обв'язувальні балки для створення
           умов спільної їх роботи. При відстанях між стовпчастими (ок-
           ремо стоять) фундаментами більше 2,5-3 м по верху  уклада-
           ються потужніші рандбалки (залізобетонні, металеві).
                Мінімальний перетин фундаментних стовпів приймаєть-
           ся залежно від того, з якого матеріалу вони виготовлені (бетон
           - 400 мм; бутобетон - 400 мм; кладка з природного каменю -
           600 мм, з буту-плитняку - 400 мм, з цегли вище рівня землі -
           380 мм).
                Переваги даного типу фундаментів:
                - економічні;
                                         161
   155   156   157   158   159   160   161   162   163   164   165