Page 137 - 4417

7.2 Модель місцевих пружних деформацій і пружного
півпростору
При визначенні контактних напружень важливу роль ві-
діграє вибір розрахункової моделі основи і методу рішення
контактної задачі. Найбільшого поширення в інженерній
практиці отримали наступні моделі:
- модель пружних деформацій;
- модель пружного півпростору.
Відповідно до моделі місцевих пружних деформацій, ре-
активне напруження в кожній точці поверхні контакту прямо
пропорційно осіданню поверхні основи в тій самій точці, а
осідання поверхні основи за межами габаритів фундаменту
відсутні (рисунок 7.1, а.):
p (x )  kw ( ) x , (7.2)

де k – коефіцієнт пропорційності, який часто називається ко-
ефіцієнтом основи, Па/м;
(xw ) – деформація поверхні основи.

Рисунок 7.1 – Деформація поверхні основи: а – за моделлю
місцевих пружніх деформацій, б – за моделлю пружного
напівпростору
У випадку моделі пружного півпростору поверхня грунту
осідає як в межах площі завантаження, так і за її межами, при-
чому кривизна прогину залежить від механічних властивостей
ґрунтів та потужності стисливої товщі в основі (рисунок 7.1,
б.):

P
w( x ) ln( x  )  D , (7.3)
  C
де C - коефіцієнт жорсткості основи,
138