Page 125 - 4417

зв'язки, ґрунт деформується як суцільне тіло. Якщо ж струк-
турні зв'язки руйнуються, то деформації, головним чином,
зумовлюються взаємним переміщенням окремих частинок
ґрунту. Тому крім загальновідомих закономірностей дефор-
мування суцільних тіл для ґрунтів використовують окремі
закономірності, зумовлені властивостями ґрунтів як дисперс-
них систем. Так, при розгляді процесу деформування ґрунту
необхідно враховувати зміни об'єму пор при стисненні, тобто
додатково використовувати закон ущільнення. У ґрунтах, як і
в суцільних тілах, при дії нормальних напружень спо-
стерігається бокове розширення, але воно має більш складний
характер.
Для визначення характеру зміни форми тіла під дією до-
тичних напружень використовують закон опору ґрунту зру-
шенню.
Деформація ґрунту протягом часу залежить від того, як
перерозподілятимуться напруження між скелетом ґрунту і
поровою водою. Крім того, в багатьох випадках необхідно
розраховувати приплив підземних вод до водозабірних спо-
руд, або дренаж, що зумовлює необхідність використання за-
кону фільтрації порової води.
Для деяких, так званих структурно-несталих ґрунтів,
структура яких порушується під впливом дії води, динамічних
навантажень тощо, необхідно розглядати закономірності по-
рушення структури.
Нижче розглядаються основні закономірності механіки
ґрунтів, які разом з рівняннями теоретичної механіки та ме-
ханіки суцільних тіл дають систему залежностей, за допомо-
гою яких розв'язуються головні задачі механіки ґрунтів. У
таблиці 5.5 показані основні залежності механіки ґрунтів, роз-
криті їх фізична суть і практичне використання.

5.3.4 Поняття про умовний розрахунковий опір
Найважливішою характеристикою несучої здатності ґру-
нтів є розрахунковий опір, який залежить від фізико-
механічних властивостей основи і геометричних параметрів
фундаменту. Однак для попередніх розрахунків допускається
використовувати умовний розрахунковий опір ґрунтів - орієн-
товно допускається тиск на ґрунт під підошвою фундаменту,

126