Page 56 - 4415

Благодать – у християнському віровченні – божественна
милість, дарована людині. У давніх християнських громадах
під благодаттю найчастіше розуміли дар чудо творення,
пророцтва та ін. Згодом почали розглядати благодать як
необхідну умову для спасіння.
Благочестя – у християнстві – релігійність, побожність,
покірливість, шанобливе ставлення до Бога.
Блаженство – щастя, стан безмежної радості, що їх відчуває
віруючий за умови дотримання ним приписів віровчення і
моральних настанов своєї релігії. Для християнина це
насамперед настанови Нагірної проповіді.
Боддхісатва – в буддизмі махаяни – людина, яка має
можливість відійти у Нірвану, але через співчуття
залишається, щоб допомогти спасінню всіх живих істот.
Об’єкт поклоніння як, наставники і благодійники людства.
Виконують в буддизмі ту саму функцію, що святі в
християнстві.
Виправдання вірою – протестантське вчення про те, що
спасіння досягається лише завдяки вірі у Христа, незалежно
від дотримання тих чи інших формалізованих норм поведінки.
Принцип, проголошений Лютером, був спрямований проти
католицизму з його системою догм і правил.
Вівтар – східна частина храму, піднята над підлогою на дві-
три сходинки. У православних церквах В. відгороджений від
решти приміщення іконостасом. Тут знаходиться престол. У
В. готуються для причастя хліб і вино, прийняття яких у
християнстві замінює жертвопринесення.
Віровчення – система догматів і уявлень тієї чи іншої церкви,
течії, секти; богословське тлумачення вчення про релігійні
погляди на світ, людину, її мораль і поведінку, а також на
церкву, її роль у життєдіяльності суспільства і людини.
Глосолалія – згідно з уявленнями деяких конфесій –
«говоріння іншими мовами» з Богом, що відбувається на

56