Page 36 - 4409

4.1 Зварюваність металів

Зварюваність — це властивість металів, або їхніх спо-
лук утворювати зварні з’єднання, за встановленої технології,
що відповідають конструкції та умовам екчсплуатаціїї даного
виробу. Розрізняють фізичну і технологічну зварюваність.
Фізична зварюваність — здатність зварюваних
матеріалів створювати надійні зв'язки між атомами. Таку
зварюваність мають чисті метали й технічні сплави, а також
деякі сплави металів із неметалами.
Технологічна зварюваність — здатність матеріалів зва-
рюватись за певних видів і режимів зварювання.
Зварюваність залежить від властивостей металу,
кристалічної решітки, наявності шкідливих елементів тощо.
Зварюваність вважається кращою при використанні простої
технології, коли є широкі межі режимів зварювання, у швах
відсутні тріщини, пори, неметалеві включення та інші дефек-
ти.
Особливими показниками зварюваності є:
- відповідність металу заданим вимогам;
- окиснюваність металу;
- стійкість проти утворення nop;
- чутливість до теплового впливу зварювання;
- стійкість проти утворення гарячих і холодних тріщин;
- стійкість проти утворення біляшовних тріщин;
- стійкість проти корозії;
- міцність, стійкість проти спрацювання, витривалість;
- величина внутрішніх напруг і деформацій;
- якість формування зварного шва.
Спосіб зварювання, зварювальні матеріали і техніку зва-
рювання для кожного матеріалу вибирають залежно від ос-
новних показників його зварюваності. Не зварюється мідь з

35