Page 84 - 4405

Як прямі методи визначення вологості найчастіше
використовують:
а) висушування;
б) екстракційні;
в) хімічні.
Метод висушування полягає в повітряно-тепловій
сушарці невеликої спеціально підготовленої проби матеріалу
до досягнення рівноваги з довкіллям, що умовно вважають
рівноцінним повному видаленню вологи. Метод висушування
найбільш точний, і його застосовують для повірки інших
методів. Вологість зразка визначають за різницею мас вологої
і сухої проб. Основна похибка визначення пов'язана з
неповним видаленням вологи, втратою летючих компонентів і
окисленням речовини при сушарці. Тому результати залежать
від методики підготовки, способу і режиму сушки. Перевага
методу – простота й універсальність.
Екстракційний метод полягає у вилученні вологи з
досліджуваного зразка водопоглинаючою рідиною (спирт,
діоксан) з подальшим визначенням характеристик рідкого
о
екстракту (густини, показника заломлення, t кипіння або
замерзання і т.п.), що залежать від вмісту вологи. Перевага
даного методу – малий вплив на результати визначення
вологості інших фізичних характеристик матеріалу (густини,
гранулометричного складу та ін.). Недоліки методу –
залежність результатів від чистоти і дозування
водопоглинаючої рідини, суттєво триваліший вимірювальний
процес.
Хімічний метод передбачає видалення води за
допомогою реагенту, який вступає в хімічну реакцію з
вологою зразка матеріалу. Як реагент використовують
реактив Фішера, карбід кальцію, зневоднений метанол.
Кількість вологи в матеріалі визначають за об'ємом ацетилену,
що виділяється, або за підвищенням тиску в посудині
постійного об'єму.

83