Page 36 - 4403

7. (Рис. III-7) Частина технологічної схеми установки
термоконтактного крекінгу в псевдорідкому шарі коксу.
Сировина – гудрон, який відводиться з низу вакуумної
колони, чи мазут з низу атмосферної колони – подається насосом
14 в реактор 11 через систему розпилювачів (форсуночного типу)
під рівень псевдорідкого шару частин коксу, які безперервно
циркулюють в реакторному блоці і забезпечують підвід тепла в
реактор. Форсунки розміщуються переважно по висоті шару в
декілька ярусів.
Процес крекінга відбувається на поверхні гарячих частин
коксу при температурі (600-620°С). Продукти коксування – гази і
пари – після виходу із шару проходять через систему циклонних
сепараторів для відділення коксової пилюки і поступають в
скрубер – парціальний конденсатор 13, який для зменшення
закоксування ліній передачі розташований безпосередньо на
реакторі 11.
Частини коксу-теплоносія із відкладеним на них тонким
шаром коксу, який утворився в процесі, опускаються в низ
відпарної секції реактора, при цьому вони продуваються
зустрічним потоком водяної пари. Далі вони переміщуються по
вигнутому трубопроводі в коксонагрівач 5, а після нагрівання
повертаються в реактор 11.
Технологічний режим реакторного блоку:
Температура в шарі, °С:
- реактора – 510-540;
- коксонагрівача – 600-620;
Тиск в реакторі та коксонагрівачі, МПа – 0.14-0.16;
Масова швидкість подачі сировини, годˉ¹ – 0.6-1.0.
Характеристики сировини:
- густина при 20 °С – 967 кг/м³;

34