Page 50 - 4392
P. 50

Величина  позірного  електричного  опору  практично
                            відповідає  дійсному  питомому  електричному  опору  ρ 1(точка
                            «а» – рис.5.1).
                                 З наближенням зонда до нижньої межі розділу середовищ у
                            зв'язку з екрануванням електричного струму пластом високого
                            електричного опору,  густина  струму  між  електродами  «М»  і
                            «N», а відповідно, і позірний електричний опір зменшуються
                            (рис. 5.1 –  ділянка кривої «а-б»). Екранний вплив середовища з
                            питомим  електричним  опором  ρ 2  найбільший  у  момент,  коли
                            електроди  «М»  і  «N»  досягають  нижньої  межі  розділу
                            середовищ.  У  цій  точці  (точці  «б»)   поз  мінімальне
                                                      I
                                   I
                            ( поз= поз.мін.), причому ρ поз.мін.<ρ 1.
                                 У  цей  самий  момент  за  рахунок  впливу  середовища  з
                            питомим електричним опором ρ 2, позірний електричний опір
                                                   II
                            зростає до величини ρ поз.мін (точка «б», див. рис. 5.1)
                                 Далі,  до  перетину  підошви  пласта  струмовим  електродом
                            «А»  на  ділянці,  яка  дорівнює  розміру  зонда,  ρ поз  залишається
                            постійним (див.рис. 5.1 – ділянка кривої «б-в»).
                                 Після    переходу  електрода  «А»  в  друге  середовище
                            (положення  «III»  –  див.  рис.  5.1)  і  при  переміщенні  зонда  до
                            верху, в середині меж пласта великої товщини спостерігається
                            збільшення  величини  позірного  електричного  опору,  яке
                            викликане      збільшенням      густини      струму     поблизу
                            вимірювальних  електродів  «МN»  за  рахунок  відхилення
                            струмових ліній у верхнє провідне середовище ρ 3  (ділянка «в-г»
                            – див.рис. 5.1)
                                 Для  пластів  великої  товщини  (h>L),  величина  позірного
                            електричного опору у середній частині пласта буде близькою до
                            дійсного значення опору цього пласта.
                                 Верхня  межа  пласта  (покрівля)  відмічається  чітким
                            збільшенням  опору,  що  відповідає  положенню  вимірювальних
                            електродів на межі розділу середовищ ρ 2 і ρ 3; причому ρ ІІІ поз> ρ 2.
                                 У  цей  момент  починається  вплив  середовища  з  питомим
                            електричним опором ρ 3, і позірний електричний опір зменшиться
                                          IV     II
                            до величини ρ поз> ρ поз.мін. (точка «г 1» – див. рис.5.1).
                                 У  положенні  «IV»  (електроди  зонда  розділені  верхньою
                            межею  розділу  середовищ)  ρ поз  буде  постійним  (явище
                            одинарного  екранування)  до  тих  пір,  поки  електрод  «А»  не

                                                           49
   45   46   47   48   49   50   51   52   53   54   55