Page 20 - 4391

Рисунок 3.1 – Зображення математичної моделі

Функція взаємної кореляції обчислюють для кожної
ділянки кривої, що рівна довжині моделі, в кожній точці
кривої за формулою:
m
 x( i  x *) y ( i  y)
R mi=  i 1 . (3.2)
m m
 x i   x 2 *  y i   y 2
 i 1  i 1

Функцію взаємної кореляції обчислюють в кожній точці
розрізу, переміщуючи модель границі x mi відносно
інтерпретованої кривої y i на один крок квантування ∆ за
глибиною (рис.3.2).
Екстремуми функції взаємної кореляції відповідають
ділянкам кривої з різкими підйомами (пряма кореляція –
максимум R m) і спадами (зворотня кореляція – мінімум R m),
тобто в зонах екстремумів R m знаходяться границі пластів.
В інтервалі, рівному довжині моделі, послаблений вплив
границь тонких прошарків, зумовлених неоднорідністю
пластів. Для виключення їх з розгляду вводять пороговий
рівень значимості кореляційної функції R mгр. Припускають,
що всі ділянки кривої, на яких кореляційна функція є нижчою
за рівень значимості, не містять границь пластів і з
подальшого розгляду виключаються. Для пошуку границь
представляють інтерес значення кореляційної функції, що
перевищують за абсолютною величиною пороговий рівень
значимості.

19