Page 6 - 4385
P. 6

1.2 Розрахункова схема конструкції, будівлі
               Література: [1] с. 25-31; [3] с. 3-6; [4] с. 9-12; [5] с. 8-
          12; [6] с. 6-21

                Основні  поняття  та  ключові  слова  розділу:  реальний
          об’єкт; розрахункова схема конструкції, будівлі (споруди);
          різноманітність розрахункових схем, їх залежність від не-
          обхідної точності розрахунку та використання обчислю-
          вальної техніки; статичний і кінематичний аналіз розра-
          хункових схем; типи в’язей та опор; стержневі (дискрет-
          ні), суцільні (континуальні) системи; види навантажень і
          впливів;  основні  елементи  будівель  та  споруд;  способи
          з’єднання елементів у єдину систему та закріплення буді-
          вель і споруд до основи (підвалин); прогін (прольот); розпір;
          стріла  підйому;  балка;  рама;  криволінійний  брус;  арка;
          ферма; стержні, пластини, оболонки, масивні тіла.

                Вказівки.  При  розрахунку  споруд  на  міцність,  жорст-
          кість і стійкість зазвичай розглядають не реальну будівлю чи
          споруду, а  її спрощену розрахункову схему.  Це пов’язано з
          тим, що більшість споруд має складну структуру елементів.
          Тому  для  розрахунку  доводиться  спрощувати  систему,  яку
          розраховують, свідомо відмовляючись від багатьох  несуттє-
          вих факторів. Отже, розрахункова схема – це спрощене зо-
          браження  конструкції  (будівлі  чи  споруди),  яке  отримують
          внаслідок ігнорування другорядними факторами. Перехід від
          реальної споруди до її розрахункової схеми – дуже відпові-
          дальний етап розрахунку. Спрощення при переході до розра-
          хункової  схеми  мають  зробити  прийнятною  трудомісткість
          розрахунку,  проте  вони  повинні  забезпечити  достовірність
          результатів у межах допустимої інженерної точності.
                Інженерні споруди є сукупністю різних конструктивних
          елементів (стержнів, балок, плит, ферм, структур, оболонок
          тощо), з’єднаних між собою у вузлах в’язями. Для розрахун-
          ку споруд необхідно побудувати розрахункову схему, в якій
          окремі  елементи споруди замінюють  їх  ідеалізованими схе-
          мами. При цьому відкидають ті другорядні фактори, які сут-
          тєво не впливають на роботу системи загалом. Зазвичай схе-
          матизують: геометричні форми, механічні властивості, хара-
          ктер  навантаження.  Розрахункова  схема  споруди  тісно
          пов’язана з прийнятими гіпотезами та припущеннями, які у
          подальшому  визначають  метод  розрахунку.  При  вивченні
          теми  про  розрахункову  схему  будівлі  (споруди)  треба  мати
                                         7
   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11