Page 16 - 4378

виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих
випадках використовується вираз «так званий»;
б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського
тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні
допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками,
Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці).
Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не
зберігається;
в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;
г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми
словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні
думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні
посилання на джерело;
д) якщо необхідно виявити ставлення до окремих слів або думок з цитованого
тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;
е) коли автор роботи, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, то робиться
спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться
крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора, а весь текст застереження
вміщується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є, наприклад: (курсив
наш. — М.Х.), (підкреслено мною. — М.Х.), (розбивка моя. — М.Х.).

2.7. Оформлення списку використаних джерел

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий
містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

2.8 Оформлення додатків

Додатки слід оформлювати як продовження наукової роботи на його наступних
сторінках, або у вигляді окремої частини, розташовуючи додатки в порядку появи
посилань на них у тексті звіту.
Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках роботи, кожний такий
додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок,
надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту
сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої
повинно бути надруковано слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за
винятком літер Ґ, Є, 3, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т. д.
Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок.
Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатку, слід
нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, рисунок Г.З — третій рисунок
додатку Г; таблиця А.2 — друга таблиця додатку А; формула (А.1) — перша
формула додатку А.
В посиланнях у тексті додатку на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння
рекомендується писати: «... на рисунку А.2 ...», «... на рисунку А.1 ...» — якщо

15