Page 13 - 4378
P. 13

2.2. Оформлення нумерації

                  Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків
            (малюнків), таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.
                  Першою сторінкою роботи є титульна сторінка, яку включають до загальної
            нумерації сторінок. На титульній сторінці номер не ставлять, на наступних
            сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки вкінці.
                  Такі структурні частини як зміст, вступ, висновки, список використаних
            джерел,  додатки не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі
            аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини роботи, нумерують звичайним
            чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП»
            або «Розділ 6. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після
            номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.
                  Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається
            а номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В
            кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ
            другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

                  2.3. Оформлення ілюстрації

                  Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно
            наводити безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній
            сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до
            загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого
            більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних
            місцях після згадування у тексті або в додатках.
                  Ілюструвати роботу слід, виходячи із певного загального задуму, за ретельно
            продуманим тематичним планом, що допомагає уникнути ілюстрацій випадкових,
            пов’язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам
            ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст
            — ілюстрації.
                  Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації
            доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).
                  Підпис під ілюстрацією зазвичай має чотири основних елементи:
                  — найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом
            «Рис.»;
                  — порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими
            цифрами;
                  — тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою
            характеристикою зображеного;
                  — експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які
            виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом.
                  Основними видами ілюстративного матеріалу є: креслення, технічний рисунок,
            схема, фотографія, діаграма і графік.



                                                              12
   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18