Page 17 - 4373

може зазнавати труднощів через обмежену роздільну здат-
ність і контрастну чутливість зору.
Для розширення можливостей ока використовують оп-
тичні прилади. Вони збільшують кутовий розмір об'єкту, при
цьому гострота зору і роздільна здатність ока збільшуються
приблизно в стільки ж разів, у скільки збільшує оптичний
прилад. Це дозволяє побачити дрібні дефекти, невидимі не-
озброєним поглядом, або їх деталі. Проте при цьому істотно
скорочується поле зору і глибина різкості, тому зазвичай ви-
користовують оптичні прилади із збільшенням не більше 20-
х
30 .
Візуальний контроль з використанням оптичних прила-
дів називають візуально-оптичним.
Вiзуально-оптичний контроль здійснюють з метою вияв-
лення деформацій, явних пошкоджень тіла (рисок, тріщин, от-
ворів, раковин, слідів корозiї, розшарування металу тощо) та
зовнішніх дефектів зварних швів (непровари, поверхневі трі-
щини довільної орієнтації, підрізи і напливи, незаварені крате-
ри, свищі, незаварені пропали в металі шва). Контроль здійс-
нюється за ГОСТ 23479-79 [4]. Простота контролю, нескладне
обладнання, порівняно мала трудомісткість – основні перева-
ги даного методу.
До недоліків слід віднести низьку достовірність і чутли-
вість, тому такий метод контролю застосовують в таких ви-
падках: для пошуку поверхневих дефектів (тріщин, пор, від-
критих раковин і т. п.) при контролі деталей, доступних для
безпосереднього огляду, а також дрібніших тріщин при кольо-
ровому, капілярному, люмінесцентному, магнітопорошковому
і рентгенографічному контролі; для виявлення великих трі-
щин, місць руйнування конструкцій, витоків, забруднень, сто-
ронніх предметів усередині закритих конструкцій; для аналізу
характеру і визначення типу поверхневих дефектів, виявлених
при контролі яким-небудь іншим методом дефектоскопії
(акустичним, вихрострумовим, і т. д.).
Слід пам'ятати, що дефекти навіть відносно великих роз-
мірів, невидимі неозброєним оком через малий контраст з

15