Page 24 - 4367

Інфрачервоний діапазон – широко використовується у
безпровідному зв’язку. Оскільки інфрачервоне
випромінювання не може проходити скрізь стіни, то
інфрачервоні системи використовують для утворення
невеликих сегментів локальних мереж в межах одного
приміщення.
Видиме світло (лазер) використовується для організації
доступу на невеликих відстанях.
Для успішного застосування мікрохвильового діапазону
потрібно врахувати на проблеми, що пов’язані з поведінкою
сигналів, які поширюються в режимі прямої видимості і
зустрічають на своєму шляху завади.
Відбивання – якщо сигнал зустрічає заваду, яка частково є
прозорою для даної довжини хвиль, але її розміри є набагато
більшими за довжину хвилі, тоді частина енергії сигналу
відбивається від завади. Хвилі мікрохвильового діапазону є
довжиною в кілька сантиметрів, тому вони частково
відбиваються від стін будинків при передачі сигналів в місті.
Дифракція - якщо сигнал зустрічає непроникну для нього
заваду (наприклад, металеву пластину), то сигнал оминає заваду
і його можна отримати, навіть не перебуваючи у зоні прямої
видимості.
Розсіювання – коли сигнал зустрічає заваду, розміри якої є
співмірними з довжиною хвилі (дерево, паркан), він розсіюється
і поширюється під різними кутами.
У результаті подібних явищ, які всюди зустрічаються для
безпровідного зв’язку в місті, приймач може отримати кілька
копій одного сигналу. Такий ефект називається
багатопроменевим поширенням сигналу і часто виявляється
негативним, оскільки один з сигналів може прийти із зворотною
фазою і подавити основний сигнал.
Оскільки час поширення сигналу вздовж різних шляхів
загалом буде різним, то може спостерігатися ситуація, коли
сигнали, що кодують сусідні біти даних, внаслідок затримки,
доходять до приймача одночасно.

23