Page 15 - 4367

цифрової і аналогової передачі голосу і низькошвидкісної (до
20 Кбіт/с) передачі даних. До 1983 року це був основний тип
кабелю для телефонної розводки. Кабелі категорії 2 були
вперше застосовані фірмою IBM при побудові власної
кабельної системи. Головна вимога до кабелів цієї категорії -
здатність передавати сигнали зі спектром до 1 МГц.
Кабелі категорії 3 були стандартизовані в 1991 році.
Стандарт EIA-568 визначив електричні характеристики
кабелів для частот в діапазоні до МГц. Кабелі категорії 3,
призначені як для передачі даних, так і для передачі голосу,
складають зараз основу багатьох кабельних систем будівель.
Кабелі категорії 4 являють собою дещо покращений
варіант кабелів категорії 3. Кабелі категорії 4 зобов'язані
витримувати тести на частоті передачі сигналу 20 Мгц і
забезпечувати підвищену стійкість до перешкод та низькі
втрати сигналу. На практиці використовуються рідко.
Кабелі категорії 5 були спеціально розроблені для
підтримки високошвидкісних протоколів. Їх характеристики
визначаються в діапазоні до 100 МГц. Більшість
високошвидкісних технологій (FDDI, Fast Ethernet, ATM і
Gigabit Ethernet) орієнтуються на використання витої пари
категорії 5. Кабель категорії 5 прийшов на заміну кабелю
категорії 3, і сьогодні всі нові кабельні системи великих
будівель будуються саме на цьому типі кабелю (в поєднанні з
волоконно-оптичним). Також кабелі на базі витої пари 5
категорії можуть застосовуватися і для підключення до
мережі вимірювальних засобів, що підтримують Ethernet.
Особливе місце займають кабелі категорій 6 і 7, які
промисловість почала випускати порівняно недавно. Для
кабелю категорії 6 характеристики визначаються до частоти
250 МГц, а для кабелів категорії 7 - до 600 МГц. Кабелі
категорії 7 обов'язково екрануються, причому як кожна пара,
так і весь кабель в цілому. Кабель категорії 6 може бути як
екранованим, так і неекранованим. Основне призначення цих

14