Page 97 - 4356

(call instance) або просто «екземпляром» («instance»).
Функціональні блоки можуть також зберігати свої змінні в
екземплярному блоці даних викликаючого функціонального
блоку; такий екземпляр називається «локальним екземпляром»

(«local instance»).
Функції (Functions - FC)
Функції використовуються для програмування часто

повторюваних або складних функцій автоматизації. Для них
можуть бути призначені параметри. Функції можуть повертати
значення (назване значенням функції) в викликаючий блок.
Значення функції є необов'язковим параметром. Крім нього у

функцій можуть бути інші вихідні параметри. Функції не
зберігають інформацію і не мають призначеного блоку даних.
Блоки даних (Data blocks - DB)

Ці блоки містять дані вашої програми. Програмуючи блоки
даних, ви визначаєте форму зберігання даних (в якому блоці, в
якому порядку і який при цьому використовується тип даних).

Блоки даних використовуються двома способами:
1) як глобальні блоки даних (global data blocks),
2) як екземплярні блоки даних (instance data blocks).

Глобальний блок даних в користувацькій програмі є, так би
мовити, «вільним» блоком даних і не призначається кодовому
блоку. Однак, екземплярний блок даних призначений
функціональному блоку і зберігає частину локальних даних цього

блоку.
Кількість блоків певного блочного типу і розмір блоків
залежить від типу CPU. Число організаційних блоків та їх номери

фіксовані, вони призначаються операційною системою CPU.
Блокам інших типів ви можете самостійно призначити номери з
певного діапазону. Також ви можете за допомогою таблиці
символів призначити кожному блоку ім'я (символ) і потім

звертатися до блоків по присвоєному імені.
Системні блоки
Системні блоки є компонентами операційної системи. Вони

можуть містити програми (системні функції, SFC, або системні
функціональні блоки, SFB) або дані (системні блоки даних, SDB).
Системні блоки надають вам доступ до важливих системних

97