Page 39 - 4356

(drag&drop). Відображується порожня конфігураційна таблиця для
центральної стійки. Потім з каталогу модулів виберіть необхідні
модулі і описаним вище способом помістите їх у відповідні слоти.
Символ "No Parking" ("Заборонено") інформує вас про

неможливість помістити вибраний модуль в намічений слот.
У разі однорядної конфігурації станції S7 - 300 слот 3
залишається порожнім; він зарезервований для інтерфейсного

модуля стійки розширення.
Ви можете згенерувати конфігураційну таблицю для іншої
стійки шляхом перетягування вибраної стійки з каталогу і
переміщення її у вікно станції. У системах S7 - 400 непідключеній

стійці призначається інтерфейс (або точніше: відповідні стійки
отримують інтерфейсний модуль) на вкладці "Link" ("Зв'язок")
вікна "Properties" ("Властивості") модуля Send IM (виберіть

модуль і натисніть Edit → Object Properties, Правка → Властивості
об'єкту).

2.3.2 Адресація модулів

При компонуванні модулів інструмент Hardware

Configuration автоматично назначає модулям стартові (початкові)
адреси. Ви можете побачити цю адресу в нижній частини вікна
станції у властивостях об'єктів відповідних модулів. У разі CPU
S7 - 400 і CPU S7 - 300 зі вбудованим DP - інтерфейсом ви можете

змінювати адреси модулів. Виконуючи це, дотримуйтесь правила
адресації для систем S7 - 300 і S7 - 400, а також адресну місткість
окремих модулів.

Існують модулі, що мають і входи і виходи, для яких ви
можете (теоретично) зарезервувати різні стартові адреси. Проте,
уважно вивчайте спеціальну інформацію в керівництві по
продукту; для більшості функціональних і комунікаційних

модулів вимагаються однакові адреси для входів і виходів.
Коли ви призначаєте стартову адресу модулів в S7 - 400, ви
також можете ініціалізувати допоміжний (subsidiary) образ

процесу (кожному модулю призначити частковий образ процесу -
Part process image). Якщо в центральній стійці розташовано більше
одного CPU, то автоматично встановлюється мультипроцесорний

режим, і ви повинні призначити модуль центральному процесору.

39