Page 12 - 4352

в контексті використання конкретних зовнішніх змінних-параметрів
постпроцесора й вихідної програми. Параметри, що приймають ряд певних
значень, описані як такі, що мають тип перечислимий або логічний. Можливі
значення відповідного перечислимого типу (набір визначених констант)
зазначені для кожного конкретного параметра. Тип логічний приймає значення
TRUE# або FALSE#.

2.9 Масиви
Мова GML дозволяє використати масиви об'єктів. Масив — це сукупність
об'єктів (компонентів) однакового типу. Компоненти масиву називаються його
елементами. Перед першим використанням елементів масиву необхідно його
описати. Для цього використовується оператор DIM. При описі масиву
необхідно вказати у квадратних дужках число елементів. Число елементів
масиву є динамічно розширюваним. Тобто, якщо відбувається звертання до
елемента масиву з номером, більшим, ніж зазначено при описі, розмір масиву
автоматично збільшується. Таким чином, при описі масиву не обов'язково знати
його максимальну довжину. Один оператор DIM може описати відразу кілька
масивів. Нумерація елементів масиву починається з 0. Приклад:
DIM A[1], B[10]
B[0] = 10
A[5] = B[0]
Всі елементи масиву після опису ініційовані нулем.

2.10 Вирази
Вирази використовуються для операцій над змінними. У мові GML
використовуються арифметичні, логічні й бітові операції. Обчислення значень
виразів здійснюється відповідно до пріоритетів операцій, що в них містяться.
Якщо в одному виразі перебувають операції з однаковими пріоритетами, то
виконання здійснюється зліва направо. У якості операндів у виразі можуть
використовуватися ідентифікатори, елементи масивів і літерали. Приклади:
А = В + 1. / Р[I#]
Р[I#] = D * E + 10.

У таблиці 2 приводиться список всіх операцій, а також типи даних
операндів, над якими можливі операції (INT - цілі, REAL - із плаваючою
крапкою, ENT - ідентифікатори об'єктів). Операції наведені в порядку
зменшення пріоритету. У кожному рядку-осередку таблиці об'єднані операції з
однаковим пріоритетом.
Якщо необхідно поміняти порядок обчислень, то потрібно використати
дужки. Приклади
А = В + З * D
А = (В + З) * D
Якщо в арифметичній операції один операнд має тип INТ, а іншої - REAL,
то значення виразу буде мати тип REAL.

11