Page 8 - 4349

середовища, прогнозування його змін і розроблення науково
обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських
рішень про запобігання негативним змінам довкілля та
дотримання вимог екологічної безпеки. Вона створюється з

дотриманням міжнародних вимог і є сумісною з аналогічними
міжнародними системами.
Структура та рівні державної системи моніторингу довкілля

передбачають розбудову таких видів моніторингу навколишнього
природного середовища (НПС) в Україні:
1) загальний (стандартний)  оптимальні за кількістю

параметрів спостереження в пунктах, об'єднаних в єдину
інформаційно-технологічну мережу, що дають змогу розробляти
управлінські рішення на всіх рівнях;

2) оперативний (кризовий)  спостереженнях за
спеціальними показниками на цільовій мережі пунктів у
реальному масштабі часу за окремими об'єктами та джерелами

підвищеного екологічного ризику в окремих регіонах, котрі
визначено як зони надзвичайної екологічної ситуації, а також у
районах аварій із шкідливими екологічними наслідками з метою

забезпечення оперативного реагування на кризові ситуації та
прийняття рішень щодо їх ліквідації, створення безпечних умов
життєдіяльності;
3) фоновий (науковий)  спеціальні високоточні

спостереження за всіма компонентами природного довкілля, а
також за характером, складом, кругообігом та міграцією

забруднювальних речовин, за реакціями організмів на
забруднення на рівні окремих популяцій, геосистем і біосфери в
цілому.
В Україні є розвинута нормативно-правова база для

проведення геоекологічного моніторингу. Постановою Кабінету
Міністрів затверджене "Положення про державну систему
моніторингу довкілля" від 30 березня 1998 p., яке визначає

порядок створення та функціонування Державної служби
моніторингу довкілля (ДСМД). ДСМД  складова національної
інформаційної інфраструктури, що є відкритою інформаційною

системою. Пріоритет її функціонування  захист життєдіяльності
громадян і суспільства загалом, збереження природних
екосистем, запобігання кризовим змінам у довкіллі та

7