Page 6 - 4349

1 ПОНЯТТЯ МОНІТОРИНГУ ЯК СИСТЕМИ, ЙОГО
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ГЕОІНФОРМАЦІЙНИЙ ПІДХІД
ДО ЇХ ВИРІШЕННЯ

1.1 Вступ до курсу «ГІС в задачах моніторингу»

Моніторинг – це система спостережень, що виконуються за

науково обгрунтованими програмами, прогнозів, оцінок і
рекомендацій, що розробляються на їхній основі і варіантів
управлінських рішень, необхідних і достатніх для забезпечення
управління станом і безпекою керованої системи.

Націленість моніторингу на забезпечення системи
управління рекомендаціями і варіантами управлінських рішень
зумовлює включення в його структуру підсистеми збору вихідної

інформації про стан системи, підсистеми аналізу причин її
мінливості, а також підсистеми аналізу проектів і програм, що
коректують стан систем.

За міжнародним стандартом (СТ ІSО 4225-80), моніторинг -
це багаторазове вимірювання для спостереження за змінами будь-
якого параметра в певному інтервалі часу; система довготривалих

спостережень, оцінювання, контролювання і прогнозування стану
і зміни об'єктів. Цей термін було запропоновано напередодні
проведення Стокгольмської конференції ООН з навколишнього
середовища у 1972 р. на доповнення терміну «контроль». Крім

спостережень і отримання інформації, моніторинг передбачає і
елементи активних дій, таких як оцінювання, прогнозування,
розроблення природоохоронних рекомендацій.

При виконанні своїх функцій моніторинг довкілля
використовує різноманітні методи отримання первинної і
вторинної інформації.
Методи отримання первинної інформації реалізуються через

безпосередні спостереження на відповідних станціях, постах,
створах. Такими є метеорологічні, гідрологічні, океанічні,
геофізичні, біологічні, фонові спостереження. Дані про стан

довкілля отримують і за допомогою дистанційних засобів
спостережень, зокрема внаслідок прямих спостережень із
супутників Землі, вертикальних зондувань, фотографічних і

геофізичних зйомок, а також геостаціонарних спостережень.

5