Page 68 - 4335

трубчасту конструкцію з двома горизонтальними
опорами, на яких укріплюють антени якомога ближче
до поверхні землі. Залежно від глибини зондування
довжина бази може змінюватися від 0,5 до 1,5 м. Для
отримання радарограми (плану або профілю) ділянки
(траси), базу переставляють через 10-20 см залежно від
необхідної роздільності зображення.
Близьким за конструкцією і технічними
характеристиками є георадар ЄРЯ ("Спецавтоматика",
м. Харків), який забезпечує зондування на глибину до
24 м. Маса приладу (без акумулятора) 1,5 кг.
Роздільність георадарних зображень у плані та
профілі становить переважно 5-10 % від глибини
зондування, що сприяє застосуванню георадара для
виявлення багатьох об'єктів інженерної інфраструктури
населених пунктів, промислових підприємств,
транспорту, енергетики тощо. Комплектація радара
потужним комп'ютером дозволяє будувати
масштабовані профілі та розрізи споруд.
У сучасній практиці георадари широко
використовують для виявлення підземних комунікацій і
споруд, археологічних об'єктів, побутових відходів,
оцінки стану гребель, дамб, фундаментів мостових опор,
тунелів і каналізаційних колекторів, обстеження
зсувних процесів, карстових структур, дна акваторій,
донних відкладів тощо.

5.7 Контрольні питання
5.1 (1) Який метод зйомки підземних комунікацій
найбільш ефективний?
5.2(1) Чому в поземній мірі повинна дорівнювати
СКП визначення положення підземної магістралі
відносно пунктів знімальної основи при виконавчій
зйомці в масштабі 1:500?

64