Page 9 - 4332
P. 9
2 Політологічний енциклопедичний словник : Навчальний
посібник. – К., 1997.
3 Політологія: Підручник / За ред. О. В. Бабкіної,
В. П. Горбатенка – К., 2001.
4 Рудич Ф. Наука про політику : сучасний стан та
тенденції розвитку / Ф. Рудич // Віче. – 2002. – № 5.
5 Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної
науки) : Підручник / П. П. Шляхтун. – К., 2002.
При відповіді на перше питання потрібно зазначити, що
політика (від грец. politika – державні і суспільні справи) є
об’єктом дослідження багатьох галузей наукового знання:
політології, політичної філософії, політичної соціології,
політичної історії, політичної етики тощо. При цьому варто
нагадати, що в теорії пізнання під об’єктом розуміють ту
частину об’єктивної реальності, яка піддається вивченню
пізнаючим суб’єктом. А предметом науки виступають ті
сторони, ознаки, властивості і відносини об’єкта, які
піддаються аналізу. Іншими словами, предмет тієї чи іншої
науки пов’язаний лише з одним із багатьох аспектів і сторін
пізнаваного об’єкта і передбачає пізнання лише якоїсь певної,
специфічної групи закономірностей. Це і пояснює те, що
багато наук можуть мати спільний об’єкт дослідження (в
нашому випадку – політику), але при цьому кожна з них має в
цьому об’єкті свій предмет і досліджує його притаманними їй
методами й засобами.
Так, наприклад, філософія, виступаючи теоретичною
основою світогляду людини, з’ясовує значення політичних
явищ для життя людини й суспільства, оцінює їх під кутом
зору загального блага, принципів справедливості, свободи,
рівності тощо, формулює ціннісно-нормативні критерії
політики. Тим самим вона виступає як політична філософія і є
найбільш загальним і абстрактним рівнем пізнання політики.
Політична економія, вивчаючи політичну сферу
суспільного буття, розробляє методи, прийоми, засоби
державної політики стосовно функціонування економічної
системи суспільства в цілому, основи і напрями державного
регулювання економічних процесів, економічної стратегії і
7