Page 84 - 4332

 у діяльності органів політичної влади переважають
методи командування, диктату;
 виконавчі органи влади наділені широкими
законодавчими повноваженнями;
 обмежені громадянські, політичні та особисті права і
свободи, юридичні гарантії їх забезпечення;
 гласність не є принципом діяльності органів влади;
 опора на силу й готовність влади в будь-який час
застосувати масові репресії;
 при боротьбі за владу використовуються як законні,
так і незаконні методи;
 обмеження чи заборона діяльності опозиційних до
існуючого режиму об’єднань громадян;
 в процесі прийняття та реалізації політичних рішень
практично виключається метод компромісу.
Види авторитаризму: реформаційний, стабілізаційний,
виключно деструктивний.
Тоталітаризм (лат. totalis – увесь, повний) – спосіб
організації суспільства, який характеризується всебічним і
всеохопним контролем влади над суспільством, підкоренням
суспільної системи державі, колективними цілями,
загальнообов’язковою ідеологією, фактичною ліквідацією
прав і свобод громадян, репресіями щодо опозиції та
інакодумців.
Основні ознаки тоталітарного політичного режиму:
 жорсткий контроль політичної влади над усіма
сферами життя суспільства і кожної особи;
 відсутність легальної опозиції;
 наявність обов’язкової для всіх офіційної ідеології;
 нетерпимість до політичного інакодумства;
 знищення громадянського суспільства;
 проголошення принципу єдності держави і народу;
 повна монополізація влади політичним лідером, який
представляє законодавчу та виконавчу владу;
 існування широкого суспільного-політичного руху,
що забезпечує тоталітарній владі масову підтримку;

82