Page 169 - 4332
P. 169

окремих  громадян,  які  стосуються  їх  взаємодії  з  політичною
           владою.  П.К.  охоплює  рівень  знань  та  уявлень  про  політику,
           емоційне  ставлення  до  неї,  що  мотивує  політичну  поведінку
           громадян.
              Політична  партія  –  це  організована  частина  суспільства,
           члени  якої  об’єднуються  з  метою  вибороти  владу  у  державі  та
           утримати її. Головна мета діяльності партій – захист соціально-
           політичних інтересів певних груп населення.
              Політична  свідомість  –  сукупність  знань,  ідей,  поглядів,
           орієнтацій  та  установок  індивідів  і  соціальних  спільностей
           стосовно політичної системи та їхнього місця в ній.
              Політична  система  –  сукупність  інститутів  та  груп,  які
           формують  і  розподіляють  політичну  владу  та  здійснюють
           управління  суспільними  процесами,  а  також  репрезентують
           інтереси певних соціальних груп  у рамках відповідної правової
           системи  і  політичної  культури.  П.С.  конкретного  суспільства
           визначається  його  класовою  природою,  соціальним  ладом,
           формою  правління,  типом  держави,  характером  політичного
           режиму, політико-ідеологічними та культурними відносинами  у
           суспільстві, політико-правовим статусом держави, історичною та
           національною традиціями політичного устрою.
              Політична  соціалізація  –  засвоєння  особою  соціального  й
           політичного досвіду шляхом включення її у політичну систему, в
           управління     політичними      процесами.     Найважливішими
           результатами П.С. є політичні переконання, почуття, цінності й
           норми    політичної   діяльності,   що    роблять    суспільство
           спроможним  забезпечити  збереження,  модернізацію  чи  зміну
           політичного режиму.
              Політичний  режим  –  сукупність  засобів  і  методів
           здійснення  політичної  влади,  яка  відображує  характер
           взаємовідносин  громадян  і  держави.  Визначається  способом  і
           характером  формування  представницьких  установ,  органів
           влади,  співвідношенням  законодавчої,  виконавчої  і  судової
           влади,  центральних  і  місцевих  органів,  становищем,  роллю  та
           умовами  діяльності  громадських  організацій,  рухів,  партій,
           правовим  статусом  особи,  ступенем  розвитку  демократичних
           свобод.  Розрізняють  демократичні,  авторитарні,  тоталітарні,
           ліберальні,    диктаторські,     фашистські,     екстремістські,

                                         167
   164   165   166   167   168   169   170   171   172