Page 167 - 4332
P. 167

Н.С.  –  універсум  буття  нації.  Основні  рівні:  буденний,
           теоретичний, політико-державний.
              Національні відносини – відносини між різними соціально-
           етнічними спільнотами, з одного боку, й урядами, державними і
           політичними організаціями, установами – з іншого.
              Національні інтереси – це інтегральний вираз інтересів усіх
           членів суспільства, що реалізуються через політичну систему як
           компроміс  у  поєднанні  запитів  кожної  людини  і  суспільства  в
           цілому.
              Нація  –  1)  історична  соціоетнічна,  політична,  духовна
           спільнота  людей  з  певною  психологією,  самосвідомістю,
           спільними територією, культурою, мовою, економічним життям;
           2) сукупність громадян однієї держави.
              Обструкція  –  спосіб  вияву  протесту,  один  із  методів
           політичної  боротьби,  який  полягає  у  спонуканні  до  зриву
           засідань  або  зборів  (наприклад,  вчинення  галасу),  щоб  не
           допустити  або  затримати  прийняття  небажаного  для  опозиції
           рішення, законопроекту тощо.
              Олігархія – форма державного правління, за якої політичне
           та економічне правління здійснюється невеликою групою людей,
           а також сама ця група.
              Опозиція – 1) протиставлення своєї політики політиці інших
           політичних  сил;  2)  виступ  проти  думки  більшості  у
           законодавчих,  партійних  та  інших  структурах.  Розрізняють
           опозицію  помірковану,  радикальну,  лояльну,  конструктивну,
           деструктивну (руйнівну).
              Опортунізм  –  політичний  курс,  який  характеризується
           пристосовництвом,  безпринципністю,  угодовством,  зрадою
           інтересів певної політичної сили чи ідеології.
              Охлократія  –  1)  ситуація  заколотів,  погромів,  безладдя,  в
           якій  господарем  становища  є  натовп;  2)  влада  суспільно-
           політичних  груп,  що  апелюють  до  популістських  настроїв  у  їх
           примітивних, масованих варіантах. Така влада динамічно реагує
           на суспільні настрої, стереотипи масової свідомості, орієнтується
           на люмпенізовані та маргінальні верстви, вдається до провокацій
           для спонукання масових пристрастей і заворушень. Перебування
           О. у владних структурах спричинює публічний галас, безвихідні
           ситуації, різні авантюри, бешкети, корупційні скандали. Тому О.

                                         165
   162   163   164   165   166   167   168   169   170   171   172