Page 19 - 4324
P. 19

електромагнітною  силою [2].  Поступово  утворились
            молекули  водню  (Н 2),  оксид  вуглецю  (CO),  вода  (Н 2О),
            які відіграли головну роль у підготовці життя на Землі, а
            також молекули метану (СН 4) й аміаку (NH 3) [2].
                  Сонце  виникло  в  галактиці  Молочний  Шлях  на
            відстані  30000  світлових  років  від  її  центра.  Коли
            температура  в  ядрі  збільшилась,  що  змогла  відбутися
            ядерна реакція, то газова хмара спалахнула і народилося
            Сонце  (Сонце  –  зірка  середнього  розміру,  вік  -  5 млрд
            років)  [2].  В  його  хімічному  складу  встановлено  70
            елементів,  головними  з  яких  є  водень,  гелій,  кисень  і
            азот [2].  Під  час  стискання  газової  хмари  часточки  пилу
            зірвалися  з  неї  і  почали  обертатися  навколо  Сонця,
            утворивши кільця. Більші часточки притягували дрібніші,
            їх  маса  і  сила  тяжіння  зростали,  навколо  Сонця
            утворилося  9  планет,  навколо  яких,  крім  Меркурія  і
            Венери, теж утворились супутники і кільця [2].
                  Земля  утворилась  у  результаті  злипання  решток
            міжзоряного  пилу,  решток  ядер,  атомів,  молекул,
            викинутих  Сонцем  [2].  Спочатку  це  були  тверді  тіла
            неправильної  форми  розміром  від  кількох  міліметрів  до
            кількох  кілометрів.  Велику роль  у  формуванні  хімічного
            складу  Землі  відіграли  також  астероїди,  метеорити  та
            комети.     Хімічний      склад     комет     представлений
            нейтральними молекулами С 3, С 2, CN, CH, OH, NH, NH 2,
                                                +
                                                      +
                                           +
            іонізованими молекулами СО , N 2 , СН , а також атомами
            Н, О, Na та сполуками аміаку (NH 3), метану (СН 4), води,
            ціанистого  водню,  та  ціанистого  метилу  (CH 3CN) [2].  У
            складі  метеоритів  встановлено  біля  63  хімічних
            елементів, найбільш поширеними з яких є залізо, нікель,
            кремній,  кальцій,  магній.  За  підрахунками  астрономів  у
            земну  атмосферу  кожний  день  потрапляє  біля  8 млрд
            метеоритів.
                  У  надрах  Землі  проходять  радіоактивні  реакції.
            Поступово сформувались земна кора, мантія і ядро Землі.
            Через  активну  тектонічну  та  вулканічну  діяльність  на
            поверхню  Землі  виривались  гази:  водень,  метан,  аміак,
            водяна  пара,  вуглекислий  газ.  Кількість  водяної  пари
            дедалі  збільшувалась,  вона  конденсувалась  й  у  вигляді
            злив  випадала  на  поверхню,  вкривши  її  на  3/4  території
            планети.

                                          18
   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24