Page 18 - 4324
P. 18

зіркові  системи,  планети  з  супутниками,  а  також
            космічний пил і космічний газ.
                  Заданими      сучасної     астрофізики,      галактики
            народились  приблизно  одночасно,  через  2–3  млрд  років
            після  народження  Всесвіту.  На  першому  етапі  свого
            розвитку  галактики  були  газовими  хмарами  з  водню  і
            гелію.  Газові  хмари  під  дією  власних  сил  тяжіння
            розпались на сотні мільярдів газових куль, які стискались
            й  розігрівались  до  десятків  мільйонів  градусів,  що
            призводило до термоядерної реакції перетворення водню
            на гелій. Газові кулі спалахували і ставали зірками.
                  Матерія  Всесвіту  народжена  з  енергії  порожнечі.
            Одразу  після  Великого  Вибуху  розігрітий  Всесвіт  був
            затиснений  у  сферу  діаметром  0,001 см.  На  початку
            вибуху  не  було  ні  атомів,  ні  зірок,  ні  галактик.  Через
            розширення  Всесвіт  ставав  менш  щільним  і  менш
            гарячим,  з’явилися  перші  елементарні  частинки  (кварки,
            електрони й нейтрони, які змішувались з квантами) [2]. У
            міру  охолодження  Всесвіту  і  зменшення  його  щільності
            формувалися  дедалі  складніші  структури.  Спочатку
            кварки  об’єднувались  по  три,  щоб  утворити  протони  і
            нейтрони, потім об’єднуючись, вони давали ядра водню і
            гелію  [2].  Кожен  протон  об’єднувався  з  електроном  і
            давав  атом  водню,  а  ядро  гелію  з  двома  електронами
            утворювало  атом  гелію.  Сила  гравітації  ущільнювала
            матерію,  з’явилися  галактики,  але  вони  мали  ще  досить
            малу  щільність:  тільки  один  атом  водню  на  кубічний
            сантиметрі.  Кількість  матерії  поступово  збільшувалась,
            усередині  галактик  з’явилися  зірка.  Коли  в  ядрі  зірки
            закінчується запас водню, воно перетворюється на ядро з
            гелію.  Зірка  стискається,  її  щільність  і  температура
            зростають,  запас  водню  вичерпується,  ядро  з  гелію
            стискається,  а  температура  в  його  центрі  зростає  і
            починає горіти гелій. Ядра атомів гелію, об’єднуючись по
            три,  утворили  ядра  атомів  вуглецю,  після  якого
            утворились азот, кисень, неон, магній, алюміній, сірка [2].
            Коли з’являється залізо, зірка вже містить 90 % хімічних
            елементів.  Потім  утворюються  срібло,  золото,  свинець,
            уран  та  інші  хімічні  елементи  [2].  Потім  утворюються
            атоми  і  молекули  на  основі  зоряного  пилу,  який
            представлений  скупченням  мільйонів  атомів  силіцію,
            кисню,  магнію  і  заліза,  що  утримуються  разом
                                          17
   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23