Page 15 - 4323

Найбільші зміни інженерно-геологічних умов з докорінним
порушенням гідрогеологічного режиму території обумовлені
діяльністю підприємств гірничо-металургійного комплексу в
Кривбасі. Негативний вплив спричинений великими площами
ведення гірничих робіт, потужними водовідливами при осушенні
3
залізорудних родовищ (із шахт і кар’єрів відкачується до 39 млн м
мінералізованих вод на рік), відсутністю дренажних споруд на
ділянках поширення підтоплення, закриттям шахт з припиненням
гірничого водовідливу, фільтрацією з штучних водоймищ,
підтопленням території внаслідок підпору водосховищ, каналів,
зрошення земель.
Процес закриття шахт Кривбасу на мокру консервацію (з
припиненням водовідливу) загрожує утворенням зсувних і
провальних явищ на місцях раніше існуючих гірничих виробок і
відвалів розкривних порід, формуванням техногенних водоносних
горизонтів на раніше осушених територіях і, як наслідок,
підтопленням міських територій. До потенційно небезпечних
ділянок відноситься Центрально- Міський район Кривого Рогу від
селища Рахманівка до житлового масиву Карнаватка.
Не менш напружена ситуація спостерігається в регіонах
видобутку калійних солей у межах територій Львівської та Івано-
Франківської областей. Низка екологічних проблем обумовлена
скидами вод з високим вмістом солей з водозабірників і шламо-
сховищ, розвитком карсту, осіданням денної поверхні над
гірничими виробками тощо.
На Калуш-Голинському родовищі калійних солей об’єкти
калійного заводу, розташовані в полі поширення соленосних
відкладів, є потенційно небезпечними і можуть спричинити
просідання земної поверхні, утворення провальних воронок, карсту,
зсувів, руйнування дамб хвостосховищ, забруднення водних
об'єктів та земель розсолами. Особлива небезпека полягає в тому,
що на території полів відпрацьованих рудників розташовано
близько 1300 житлових будинків і більше двох десятків
промислових споруд м. Калуш та прилеглих населених пунктів.
Рудні поля, які експлуатувалися впродовж тривалого періоду
(окремі понад 100 років), ліквідуються зараз шляхом заповнення
відпрацьованих порожнин соляними розсолами, що лише частково
дозволяє стабілізувати процес просідання земної поверхні.
Внаслідок явищ просідання виникають провальні воронки
глибиною до 8,5 м у центрі. Інколи це відбувається раптово, що є
особливо небезпечним. Наразі спостерігається фільтрація розсолів
через дамбу хвостосховища, що свідчить про її нещільність і

17