Page 14 - 4323

проблеми і почала формуватися нова еколого-геологічна обстановка
під впливом гідрогеологічних, інженерно-геологічних і
гідрогеохімічних чинників.
Дія гідрогеологічних факторів пов’язана з частковим або
повним підняттям рівня підземних вод у результаті припинення
водовідливу з шахт у процесі мокрої консервації. Це призводить, з
одного боку, до зменшення обсягів дренажного стоку, а з іншого –
до підтоплення земель, житлових та промислових споруд.
Вплив інженерно-геологічних чинників обумовлений стійким
порушенням фізико-механічних та воднофізичних показників
раніше осушеного породного масиву при його змочуванні в
результаті підняття рівня підземних вод. Це проявляється у вигляді
провалів, понижень поверхні землі, в окремих випадках у вигляді
активізації екзогенних геологічних процесів.
Гідрогеохімічні фактори обумовлюють зміну якості
підземних вод та забруднення ґрунтів у результаті розвантаження
мінералі зованих вод глибоких горизонтів, а також збагачення
підземних вод розчинними речовинами з раніше осушеного
породного масиву. Їх вплив призводить до суттєвого погіршення
якості підземних вод.
Найбільш гострі еколого-геологічні проблеми на сьогодні
виникли в межах Донбасу. Промислова розробка кам’яного вугілля,
що проводиться в цьому басейні вже більше 200 років, спричинила
до порушення геодинамічної та гідродинамічної обстановки і,
відповідно, еколого-геологічних умов басейну. За узагальненими
даними УкрНДГРІ, площа гірничодобувних районів Донбасу
2
становить 10 тис. км , площі полів вугільних шахт досягають 5,45
2
тис. км . У Донецькій області вони охоплюють 10,4 % площі, у
Луганській – 8, Дніпропетровській – 2 %.
Найбільші площі осідання денної поверхні сформувались у
Донецькій області: у Донецько-Макіївському ГПР вони становлять
2
312 км , по Красноармійському – 270, Чистяково- Сніжнянскому –
2
200, Центральному – 106 км . У Луганській області площа
території, підробленої гірничими виробками шахт і кар’єрів,
2
перевищує 2,2 тис. км . Загальна площа осідання земної поверхні
2
над гірничими виробками вугільних шахт досягла 720 км , з них 94
% припадає на житлову забудову.
Наявність у межах геологопромислових районів Донбасу і
Кривбасу важкої індустрії призвела до значних обсягів накопичення
небезпечних відходів і забруднення територій багатьох міст.
Упродовж 2010 року тільки у Донецькій області утворилося 807,1
тис. т небезпечних відходів І- ІІІ класів небезпеки, а обсяг їх
накопичення досяг 6,18 млн тонн.
16