Page 38 - 4316

H   MA  H 
, (2.3)

Рівняння (2.3) доповнюється залежністю М = М (Н).
При цьому використовується наступна апроксимація
кривої намагнічування:

H H M H 2  H H H H 
M  C  S    arctg C arctg C 
H 2 2 2 2  
H H C  H kH C  H 0 H 0  , (2.4)

H arctg  2H C 
H  C  H 
0 M S  0 
 M   k    1
tg  r    H
 M 2  M    C
 S  ; C H 2 ;

 M
де H - початкова сприйнятність; S - намагніченість
M M
насичення; r - залишкова намагніченість; C -
H  H
намагніченість, що відповідає точці C ; H - поточне
H
значення напруженості магнітного поля; C - коерцитивна
сила.
При відключенні струму котушки намагніченість у
феромагнітному півпросторі змінюється і його усталені
значення розраховується з використанням апроксимації
кривої повернення петлі гістерезису

M  H  H H    H  H 
M  S arctg C  arctg C    arctg  C  


  H 0 H 0   2 H 0  . (2.5)

Залежно від того, чи до осердя намагнічувального
пристрою чи до намагнічуючої області належить
елементарний об'єм, що враховується у розрахунку, у
37