Page 457 - 4304

Захист днищ і нижніх поясів сталевих резервуарів від корозії

підтоварною водою може бути здійснено електрохімічним методом
із застосуванням протекторів. Цей метод захисту застосовують у
тому випадку, якщо вміст солей у підтоварній воді перевищує
0,3 %. При вмісті солей у підтоварній воді менше 0,3 % швидкість

корозії мала і ефективність роботи протекторів знижується.

1 – нафта, 2 – нижні пояси резервуару, 3 – підтоварна вода,
4 – днище резервуару, 5 – крива розподілу різниці потенціалів днище-
підтоварна вода, 6 – протектори, 7 – з'єднання протектора з днищем,
8 – ізолюючий шар, 9 – силові лінії струму протектора

Рисунок 9.41 – Схема дії протектора при захисті днищ резервуарів
від корозії

При установці протектора на днищі резервуару виникає

захисний електричний струм по ланцюгу протектор – дренажна
вода – поверхня днища, що захищається, і нижні пояси резервуару
(рис. 9.41).
Захисна дія протектора полягає в створенні катодного струму

на металевій поверхні резервуару такої щільності, яка забезпечує
надійний захист. Контролюють захист внутрішньої поверхні
резервуарів за різницею потенціалів корпус резервуару-підтоварна

вода. Захисним вважається потенціал 0,85 В по мідно-сульфатному
електроду. Зазвичай, для виготовлення протекторів
використовують магній або цинк.
У початковий момент після установки протектора струм

досягає максимального значення. У міру утворення на захищеному
днищі резервуару катодного осаду струм знижується, а різниця
потенціалів днище-електроліт зростає. Катодний осад утворюється

на поверхні днища протягом 0,5-3 місяців роботи протектора.

457