Page 13 - 4304
P. 13

Рельєф майданчика повинен бути стійким, з явно вираженим

               схилом,  достатнім  для  організації  самопливного  зливання,  або
               наливання  нафтопродуктів  і  звільнення  від  них  трубопроводу,  а
               також  для  відведення  зливних  вод.  Майданчики  з  сильно
               пересіченим  рельєфом,  або  абсолютно  рівні,  мало  придатні  для

               будівництва нафтобаз вимагають  великих витрат при влаштуванні,
               щоб додати їм проектний рельєф.
                      Для спорудження водяних нафтобаз дуже зручні терасоподібні

               майданчики  коло  берегів  річок.  Це  дозволяє  організувати
               самопливне наливання  танкерів.
                      Вибравши            майданчик           для       будівництва           нафтобази,
               приступають до дослідницьких робіт на ньому, які включають:

                      1) геологічні і гідрогеологічні дослідження;
                      2) топографічне знімання;
                      3) збирання загальних відомостей.

                      При  проведенні  геологічних  і  гідрогеологічних  досліджень
               виконують такі роботи:
                      а)  визначають  характер  залягання  пластів  ґрунту,  їх  взаємне

               розташування,  геологічні  характеристики  і  дають  рекомендації
               відносно        вибирання          природної         основи        для      спорудження
               фундаменту;

                      б)  збирають  дані  про  пласт,  рекомендований  для  природної
               основи;
                      в) визначають рівень ґрунтових вод і їх режим.
                      Щоб  виявити  характер  залягання  різних  пластів  ґрунту  і

               побудувати геологічний розріз, на майданчику бурять свердловини.
               Їх  глибину  і  число  вибирають  відповідно  до  геологічних  умов
               майданчика. Крім того, риють шурфи, а з їх стінок вирізують взірці

               (моноліти)  для  лабораторних  досліджень.  Глибину  шурфів
               визначають  відповідно  до  геологічних  даних,  отриманих  при
               бурінні свердловин.
                      При  спорудженні  наземних  резервуарів  для  визначення

               нашарувань ґрунту свердловини бурять глибиною не менше  12 м
               до корінних порід. Для зони зберігання нафтопродуктів складають
               геологічний розріз території.

                      При  будівництві  підземних  резервуарів  глибину  свердловин
               приймають 6  м,  рахуючи  від  рівня  днища  резервуару.  Також
               збирають докладні дані про залягання ґрунтових вод і їх хімічний
               склад. За результатами геологічних і гідрогеологічних досліджень



                                                             13
   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18