Page 126 - 4304

Рисунок 3.1 – Загальний вигляд клепаного з’єднання резервуару

ТИПОВІ КОНСТРУКЦІЇ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ СТАЛЕВИХ
РЕЗЕРВУАРІВ

У 1951 р. на вертикальні сталеві резервуари був введений
ГОСТ, по якому розробили конструкції вертикальних сталевих
3
резервуарів об’ємом від 100 до 50000 м . Держбуд СРСР затвердив
3 конструкції як типові проекти. У цей час діють типові проекти на

сталеві вертикальні циліндричні резервуари для нафти й
нафтопродуктів, розроблених ЦНДОПроектстальконструкцией
Держбуду СССР об’ємами: 100, 200, 300, 400, 700, 1000, 2000, 3000,
3
5000, 10000, 15000, 20000 й 30000 м такого призначення:
– вертикальні циліндричні резервуари із стаціонарною
крівлею, призначені для зберігання нафти й нафтопродуктів під
внутрішнім надлишковим тиском в газовому середовищі 1960 Па;

– вертикальні циліндричні резервуари з понтоном, призначені
для зберігання нафти й бензинів без надлишкового тиску;

– резервуари з розрахунковою температурою тією, що оточує
резервуар, для сейсмічних районів.
Основні розрахункові положення при проектуванні: відносна
щільність нафтопродукту 0,9-1; внутрішній надлишковий тиск в

газовому просторі 1960 Па; вакуум 245 Па (аварійний 392 Па);
навантаження від теплоізоляції на покрівлі 341 Па; снігове
навантаження 1960 Па; вітрове навантаження 980 Па; розрахункова

температура зовнішнього повітря до мінус 40 °С; максимальна
температура продукту плюс 80 °С; сейсмічність району до 9 балів.

126